Доле моя…
…У мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Ліна Костенко
Ліна Костенко

Як би там не було, тальки песимістам притаманно бачити усе в темних фарбах. Доля до мене прихильна, бо наділила неспокійною вдачею, талантом розуміти істинну красу, любити дітей, подарувала багато друзів і цікавих зустрічей.
Деякі люди все життя покладають на досягнення мети, яка має зробити їх щасливими. Мене такою робить улюблена справа – вчителювання. Саме воно допомагає не втратити здатність радіти будь-чому взагалі на тернистому шляху до успіху. З учнями по-іншому не можна. З ними ніколи сумувати. Вони вчать мене помічати маленькі приємності життя: голубе небо, хмаринки, схожі на улюблену іграшку, тепле сонечко, веселий дощ, барвисті квіти, красиву музику…
Сьогодні, як ніколи, усвідомлюю, що життя – головна цінність людини, тому намагаюся використовувати кожну можливість порадіти просто тому, що живу. Власне цьому і навчаю своїх дітей: якщо твій характер визначає майбутнє, вдосконалюй себе так, щоб мати таку вдачу, якій доля посміхнулася б назустріч.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться -
у мене жодних претензій нема
до Долі - моєї обраниці.
І що зі мною не станеться -
у мене жодних претензій нема
до Долі - моєї обраниці.